Codein Purple Drank
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
Братишки, сегодня я расскажу вам историю о том, как я купила кодеин и уволилась с тупой работы. Кароче, начнем.
Дело было так: я уже давно жужжал по закладкам, но все как-то не срасталось. Все банально - деньги не хватало. Пока один нуб решил поделиться секретом, как достать свою порцию кайфа без особых усилий.
Встретились мы с ним в парке, на скамейке, где никто не замечает. Он достал из своего кармана маленькую пачку, а на нее было написано "синтетический каннабиноид". Это был какой-то новый фирмач, я раньше о таком не слышал, но ничего, разберусь.
Нуб предложил мне попробовать. А я, дурак, согласился. Взял крошку этой хрени, положил на язык и начал жевать. В голове что-то странное начало происходить, казалось, что все вокруг стало ярче и красивее.
Потом нуб объяснил, что это не просто синтетика, а экстази смешали с амфетамином. Хорошая помазуха, как я понял. Я был в седьмом небе от счастья. Впервые за долгое время я почувствовал себя настоящим мужиком.
Возвращаясь домой, я задумался, а что, если дети его постоянно берут? Чем отличается наш говно от красивых и дорогих закладок? Надо было разобраться, но сначала нужны были деньги.
Через несколько дней я пошел на работу, на ту, которую я ненавидел до и после. Самая настоящая баклаха. Тупорылые начальники, дурацкие задачи, которые никому не нужны. Просто ад. Я решил, что надо найти что-то лучшее. Что-то, что действительно приносит удовольствие.
Вечером, после работы, я сяду за комп, открою Яндекс и начну искать информацию о закладках. Попутно буду рубить наркоту, чтобы успокоиться. Кому вообще нужна эта работа? Хочется спать, а они пристают.
И вот, спустя некоторое время, я натыкаюсь на объявление о продаже кодеина. Необычное слово, я не знал, что это такое. Но было написано, что это классная шняга, которая дает кайф и расслабление.
Я сразу же связался с продавцом, договорился о встрече. Пришел я в определенное место, где на меня уже ждал чувак. Знал, что это он по внешности - типичный наркоман. Чуть не потерялся, но все же нашел правильную крышу.
Братишка мне отдает пачку с кодеином, я ему отдаю небольшую сумму за это блаженство. Он говорит, чтобы я не переборщил с дозировкой, а то может уснуть на неделю. Ну, поживем - у меня все равно работы больше нет.
Прихожу домой, открываю пакетик и принимаю первую дозу. Братишки, я рассказать вам, как это сильно! Жизнь стала необычайно яркой, все вокруг стало таким прекрасным. Я понял, что больше не хочу работать на тупую работу.
На следующий день я пришел и сказал начальнику, что я ухожу. А он даже не удивился. Видимо, я ему уже давно был надоел. Ну и пусть, я больше не хочу быть частью этой бесконечной рутины.
Теперь я свободен. Я сам выбираю, чем заниматься и когда. Могу рубить наркоту и ни о чем не думать. Жизнь прекрасна, когда ты настоящий гопник.
Такие дела, братишки. Если вам надо найти себя и избавиться от обременительной работы, просто найдите свою помазуху и плюху. Не бойтесь рисковать и идти против общества. Выберите свою свободу!
